Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" доходом фізичної особи є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 4.3.23 статті 4 Законом № 889 установлено, що не підлягає оподаткуванню основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, та основна сума кредиту, що отримується платником податку.

Якщо позика (фінансова допомога) надається підприємством своєму працівнику за договором, укладеним з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, за яким вона підлягає обов'язковому поверненню у визначений договором строк, то протягом дії договору об'єкта оподаткування відповідно до положень зазначеного Закону у такого працівника не виникає.

Враховуючи вищевикладене, якщо позика, яка надана працедавцем своєму працівнику, повернута своєчасно, то вона не вважається доходом працівника і, відповідно, не є об'єктом оподаткування та не відображається у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ.