26-12-2007

Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій, які здійснюються по договорах комісії, з використанням для розрахунків за поставлені товари векселів

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо оподаткування податком на додану вартість операцій, які здійснюються по договорах комісії, з використанням для розрахунків за поставлені товари векселів, і листом від 03.12.2007 р. №24503/7/16-1517-26 повідомила наступне.

Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій, які здійснюються в межах договорів комісії, встановлено пунктом 4.7 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Особливості податкового обліку операцій з розрахунками простими векселями визначено у пункті 4.8 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість". Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.
Враховуючи зазначене, виданий вексель не може розцінюватися як компенсація за товари і відповідно не дає комісіонеру права на збільшення податкового кредиту.