Відповідь: На підставі п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість» ДПА забезпечує подання:

Державному казначейству - зазначених реєстрів у дводенний строк після затвердження їх Міністерством фінансів;

органам Державного казначейства за місцем реєстрації платника податку на додану вартість - висновків органів державної податкової служби за місцем реєстрації платників ПДВ із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету згідно із зазначеними реєстрами, у дводенний строк після затвердження Міністерством фінансів таких реєстрів.

Тобто, платнику податку подавати до органів Державного казначейства реєстри і висновки органів державної податкової служби про відшкодування ПДВ непотрібно.

Відповідь: Міністерство фінансів відповідно до п. 6 Порядку випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість», повідомленням від 08.06.10 інформував, що функції агентів з оформлення відшкодування ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики можуть виконувати комерційні банки, що є клієнтами депозитарію Національного банку України.

В даному повідомленні також наведений перелік банків - клієнтів депозитарію Національного банку станом на 26.05.2010 р.

Відповідь: Реєстр інвентаризації №1 платників податку, суми ПДВ, яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” за деклараціями, наданими до та після 01.07.05 року вже передано на погодження Міністерству фінансів України.

Відповідь: Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість та Порядок випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість» (далі – Постанова №368).

Ці Основні умови є публічною пропозицією платникам податку щодо оформлення відшкодування сум з ПДВ.

Для платника податку, який самостійно виявив бажання на оформлення відшкодування ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики та подав відповідну заяву до органу державної податкової служби, можливості відмови від такого способу оформлення відшкодування ПДВ Постановою № 368 не передбачено.

Відповідь: Механізм відшкодування сум ПДВ шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики визначений Порядком випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 „Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість” (далі – Порядок №368).

Відповідно до зазначеного Порядку №368 для зарахування облігацій на рахунки у цінних паперах:

1) платники податку надають до банку, в якому відкрито рахунок у цінних паперах, виписку з реєстру та заяву про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики;

2) банки на підставі поданих платниками податку документів формують перелік набувачів облігацій та передають його органам Державного казначейства в електронному вигляді та на паперових носіях;

3) Державне казначейство після перевірки відповідності переліків набувачів облігацій, поданих банками, даним, що містяться в реєстрах ДПА, дає розпорядження на переказ облігацій Національному банку;

4) банки у строк, що не перевищує трьох робочих днів після одержання інформації Національного банку про стан рахунків у цінних паперах, зараховують належну кількість облігацій на рахунки у цінних паперах платників податку на підставі їх розпоряджень на одержання облігацій.

Відповідь: Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 р. №368 „Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість” (далі – Постанова №368) передбачено, зокрема, що державна податкова адміністрації повинна забезпечити подання складених на підставі заяв платників податку реєстрів інвентаризації платників податку, суми ПДВ яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - реєстри), для затвердження їх протягом червня 2010 року;

Крім того, п.4 Постанови №368 передбачено, що органам державної податкової служби за місцем реєстрації платника ПДВ необхідно забезпечити протягом п'яти робочих днів після затвердження Міністерством фінансів реєстрів подання платникам ПДВ виписки з реєстрів.

Враховуючи зазначене, Державна податкова адміністрація подає складені на підставі заяв платників податку реєстри для їх затвердження Міністерством фінансів України протягом червня місяця 2010 року. При цьому, виписки з реєстрів платникам ПДВ надаються органами державної податкової служби за місцем їх реєстрації протягом п'яти робочих днів, після затвердження таких реєстрів Міністерством фінансів України.

Відповідь: Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 „Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість”.

Законом України від 18 червня 1991 року №1201-XII „Про цінні папери і фондову біржу” із змінами та доповненнями (далі – Закон №1201) передбачено, що облігації внутрішніх державних позик є одним із видів цінних паперів, які можуть випускатися в Україні.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 10 грудня 1997 року №710/97-ВР „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” цінні папери, обіг яких дозволено на території України, і цінні папери, на які поширюється дія законів України, можуть випускатися в документарній та бездокументарній формах.

При цьому, ст. 38 Закону №1201 визначено, що контроль за випуском та обігом цінних паперів, за винятком приватизаційних, здійснюють Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її відповідні територіальні органи.

Відповідь: Ст. 25 Закону України від 27 квітня 2010 року №2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2154) передбачено, що за допомогою облігацій внутрішньої державної позики здійснюватиметься відшкодування сум податку на додану вартість платникам, в яких суми ПДВ, задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом №2154.

Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість (далі – Основні умови) та Порядок випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість».

Ці Основні умови є публічною пропозицією платникам податку щодо оформлення відшкодування сум з податку на додану вартість.

При цьому, відшкодування сум ПДВ здійснюється, зокрема, на підставі за бажанням поданої не пізніше 25 червня 2010 року платником податку до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість облігаціями, що складена за визначеною формою.

Відповідь: Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 „Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість”, а саме:

облігації внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, випущені для відшкодування сум податку на додану вартість, що задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України від 27 квітня 2010 року №2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі – Закон №2154), є середньостроковими амортизаційними облігаціями внутрішньої державної позики (далі - облігації).

Номінальна вартість облігації становить 1 тис. гривень.

Загальний обсяг емісії визначається Мінфіном відповідно до затверджених ним реєстрів інвентаризації платників податку, суми ПДВ яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом №2154.

Погашення облігацій здійснюється шляхом проведення кожного півріччя виплат з погашення основної суми боргу в розмірі 10 відсотків номінальної вартості облігації. Різниця між номінальною вартістю облігації та загальною сумою виплат з погашення основної суми боргу становить амортизаційну вартість облігації.

Облігації мають купони. Купонний період становить шість місяців.

Ставка дохідності за облігаціями встановлюється на рівні 5,5 відсотка річних.

Нарахування доходів за облігаціями здійснюється кожного півріччя протягом строку обігу цінних паперів виходячи з їх амортизаційної вартості одночасно з проведенням виплати доходів.

Погашення основної суми боргу та виплати доходів за облігаціями здійснюються у безготівковій формі на дату, визначену згідно з умовами емісії. У разі коли дата припадає на вихідний день, погашення і виплата здійснюються наступного робочого дня.

Облігації випускаються у бездокументарній формі.

Погашення основної суми боргу та виплата доходів за облігаціями здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань депозитарної діяльності з державними цінними паперами та бюджетних призначень згідно з бюджетним законодавством.

Відповідь: Відповідно до порядку випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 „Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість” (далі – Порядок №368) відшкодування сум ПДВ здійснюється на підставі:
- поданої не пізніше 25 червня 2010 р. платником податку до органу ДПС за місцем його реєстрації заяви про оформлення відшкодування ПДВ облігаціями, що складена за формою згідно з додатком 2;
- даних декларацій з ПДВ;
- матеріалів за результатами перевірки органів ДПС за місцем реєстрації платника податку або рішення суду, прийнятого після 1 травня 2010 року.

Згідно з Порядком №368 розрахунки облігаціями проводяться платникам ПДВ, які включені, на підставі поданих ними заяв про оформлення відшкодування ПДВ облігаціями, до реєстрів інвентаризації платників податку, суми ПДВ яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", затверджених Міністерством фінансів України, і висновку про відшкодування сум ПДВ органів ДПС за місцем реєстрації платника податку, які подаються до органів Державного казначейства за місцем реєстрації платника податку.

Оформлення відшкодування сум ПДВ облігаціями здійснюється за участю Мінфіну, ДПА та Національного банку через Державне казначейство та банки, які є клієнтами депозитарію державних цінних паперів Національного банку, а у разі, коли сума відшкодування ПДВ одному платнику перевищує 10 млн. гривень - через державні банки (далі - банки).

Мінфін подає у дводенний строк після затвердження реєстрів Національному банку на дату розміщення облігацій глобальні сертифікати. Облігації з емісійного рахунка емітента зараховуються на рахунок Державного казначейства, відкритий у Національному банку, на підставі розпорядження на переказ Мінфіну та розпорядження на одержання Державного казначейства.

Платники податку, яким здійснюється оформлення відшкодування сум ПДВ, відкривають у банках рахунки у цінних паперах для зарахування належної їм кількості облігацій.

Банки на підставі поданих платниками податку виписок з реєстру та заяв про оформлення відшкодування сум ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики, складеної за формою згідно з додатком 2, формують перелік набувачів облігацій за формою згідно з додатком 3 та передають його органам Державного казначейства.

У разі коли сума відшкодування сум ПДВ не кратна 1000 гривень, платнику податку оформлюється максимально можлива кількість облігацій на суму, кратну їх номінальній вартості, а залишок підлягає відшкодуванню з державного бюджету в порядку, визначеному законодавством.

Державне казначейство після перевірки відповідності переліків набувачів облігацій, поданих банками, даним, що містяться в реєстрах ДПА, дає розпорядження на переказ облігацій Національному банку. Облігації зараховуються на рахунки банків за умови надання банками Національному банку відповідних розпоряджень на одержання таких облігацій.

Відповідно до інформації Національного банку про стан рахунків у цінних паперах та у порядку, визначеному законодавством, банки у строк, що не перевищує трьох робочих днів після одержання такої інформації, зараховують належну кількість облігацій на рахунки у цінних паперах платників податку на підставі їх розпоряджень на одержання облігацій.

Органи Державного казначейства не пізніше наступного робочого дня після одержання від банків підтверджень про набуття платниками податку облігацій подають їх копії органам ДПС, які є підставою для відображення в особових рахунках платників податку операцій відшкодування сум ПДВ.

Відповідь: Так. Згідно пп. 2.3.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями ( далі – Закон № 168), особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів ( послуг ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з Законом № 168, нарахована ( сплачена, надана ) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень ( без урахування податку на додану вартість ).

Відповідь: Згідно п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» від 09.09.2009 року № 1120-р, у разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, платник самостійно в установлений Законом України « Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк вносить у декларацію з податку на додану вартість відомості, зазначені у такій податковій накладній та реєстрі отриманих і виданих податкових накладних, відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість».

Таким чином, платник податку має право включити податкову накладну отриману в серпні 2009 року до податкового кредиту за вересень 2009 року

Відповідь: Згідно п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), датою виникнення податкових зобов’язань за касовим методом є дата зарахування ( отримання ) коштів на банківський рахунок ( у касу ) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ( або тих, що підлягають поставці ) ним товарів ( послуг ).

Відповідь: Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року № 757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів ( обов’язкових платежів)» платники податку на додану вартість декларують суму податкового кредиту у період виникнення податкового зобов’язання.

Крім того, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року № 838-р «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість» допускається, що коригування або уточнення платником податку показників декларації, пов'язане з несвоєчасним включенням сум податкової накладної до складу податкового зобов'язання або податкового кредиту, за відповідний звітний податковий період (далі - коригування або уточнення декларації) є виправданим у разі, коли воно здійснюється протягом двох місяців з дати настання граничного строку подання відповідної декларації.

Таким чином, відповідно до вимог вказаних вище нормативних документів, включати податкову накладну за березень 2009 року для формування податкового кредиту за липень не можна.

Відповідь: Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 168) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Під поставкою товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) (п. 1.4 ст. 1 Закону № 168).

У разі якщо плата за оренду здійснюється не грошовими коштами, а товарами (послугами), то зазначена операція підпадає під визначення бартерної. Зокрема, згідно з нормами Закону № 168 термін «бартер» (товарний обмін) розуміють у значенні, передбаченому п. 1.19 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 334) як господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Отже, операція з передання товарів у рахунок орендної плати є об'єктом обкладання ПДВ і підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставкою 20 % бази оподаткування.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону № 168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 %, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідь: Відповідно до п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.97 р. № 166 (зареєстровано в Мін'юсті України 09.07.97 р. за № 250/2054, зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок № 166) дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, оскільки, як визначено п. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник – фізична особа; в інших випадках (особа, визначена як платник ПДВ, крім фізичних осіб) – підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою; а в разі подання декларації в електронній формі – електронним підписом осіб, які підписують декларацію, зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

З метою визначення відповідальних посадових осіб слід враховувати, що при реєстрації платником ПДВ згідно з Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 01.03.2000 р. № 79 (зареєстровано в Мін'юсті України 03.04.2000 р. за № 208/4429, зі змінами та доповненнями) особа надсилає на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або представник такої особи вручає особисто службовій особі податкового органу реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ, у розділі п'ятому якої зазначаються відомості про відповідальних осіб платника – керівника і головного бухгалтера.

Отже, достовірність даних, наведених у декларації з ПДВ та інших документах, що грунтуються на даних податкового обліку, підтверджується підписами тих відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера), інформацію про яких наведено у розділі п'ятому реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, яку платник ПДВ подає до податкового органу при реєстрації як платника податку.

У разі відсутності керівника юридичної особи на робочому місці з об'єктивних причин (відрядження, лікарняний тощо) податкова декларація може бути підписана особою, уповноваженою установчими документами підприємства виконувати обов'язки керівника на час його відсутності, за умови, що відсутність керівника підтверджено відповідними документами, які подаються разом з податковою декларацією до податкового органу.

Відповідь: Відповідно до пп. 81.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 400/97-ВР (далі – Закон про ПДВ) при вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство – виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. За загальним порядком відшкодування, регламентованим пп. 7.7.1–7.7.2 Закону про ПДВ, передбачається відшкодування суми ПДВ за підсумками двох послідовних податкових періодів, з яких від'ємне значення попереднього періоду повинне враховуватись у складі податкового кредиту наступного періоду.

З метою визначення розміру потенційного бюджетного відшкодування сільськогосподарському підприємству-експортеру необхідно розподілити вхідний ПДВ (податковий кредит) звітного періоду між експортними операціями та іншими операціями, за якими від'ємний підсумок скороченої декларації (визначений на підставі ст. 81 Закону про ПДВ) включається до складу валових витрат згідно з пп. 5.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР. Механізм такого розподілу передбачений Порядком заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 (далі – Порядок № 166).

Завдяки змінам, внесеним наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8 до Порядку № 166, як у загальній, так і в скороченій декларації з ПДВ з'явився рядок 16.5 «для здійснення експортних операцій». Із рядка 16.5 скороченої декларації частина вхідного ПДВ переноситься до рядка 16.5 загальної. Можливість перенесення виникає у разі заповнення рядка 2.1 «експортні операції» скороченої декларації. Суму експортного податкового кредиту розраховують за формулою, що наведена в пп. 5.8 Порядку № 166 та продубльована у тому ж рядку 16.5 скороченої декларації. За цією формулою частина податкового кредиту, яка потрапить до рядка 16.5 загальної декларації звітного періоду, визначається пропорційно питомій вазі частки експортних операцій у загальному обсязі поставок сільськогосподарської продукції. Причому рядок 16.5 і скороченої, і загальної декларації залишиться незаповненим, якщо розрахований за формулою показник виявиться від'ємним (пп. 5.8 Порядку № 166).

Якщо за наслідками податкового періоду, в якому частина податкового кредиту була перенесена до загальної декларації (заповнено рядок 16.5 декларації), сума податку має від'ємне значення (рядок 21 загальної декларації), то така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума податку, розрахована згідно з пп. 7.7.2 Закону про ПДВ, також має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Тобто після переносу частини податкового кредиту із скороченої «сільськогосподарської» декларації до загальної, відшкодування з бюджету сум податку здійснюється в загальновстановленому порядку.

Відповідь: Підпунктом 5.1.9 п. 5.1 ст. 5 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 168/97-ВР) передбачено звільнення від обкладання ПДВ операцій з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років.

Виходячи з редакції цього підпункту, встановленими критеріями для звільнення від обкладання ПДВ є реалізація путівок на санаторне курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України, а також їх реалізація фізичним особам віком до 18 років.

Звернемо увагу, що зазначена норма поширюється на фізичних осіб віком до 18 років незалежно від того, чи є така особа громадянином України або іноземним громадянином.

З метою застосування пільгового режиму обкладання ПДВ операцій з поставки путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років між дорослими та дитячими путівками має бути відмінна ознака. Якщо путівку призначено для фізичних осіб віком до 18 років, то, як вважає ДПА України, бланк такої путівки повинен мати відповідну позначку: «дитяча» або «фізична особа віком до 18 років». У такому випадку санаторно-курортні заклади чи інші установи при поставках путівок з такими ознаками на користь фізичних осіб віком до 18 років, як безпосередньо фізичним особам (громадянам України чи іноземним громадянам), так і через юридичних осіб (резидентів чи нерезидентів), можуть застосовувати режим звільнення від ПДВ. При цьому якщо поставки таких путівок здійснюються за цивільно-правовими договорами, які не передбачають передачу права власності на такі путівки, то обкладанню ПДВ за повною ставкою підлягає комісійна винагорода.

Якщо відбувається поставка путівок матері та дитині, то для застосування режиму звільнення від обкладання ПДВ у частині лікування та відпочинку фізичних осіб віком до 18 років необхідно окремо в путівці зазначити вартість путівки для дорослих та окремо для дітей.

Щодо терміна «фізична особа віком до 18 років» слід зазначити, що відповідно до Сімейного кодексу правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, а неповнолітньою вважається дитина віком від 14 до 18 років.

Операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичним особам (крім фізичних осіб віком до 18 років) обкладаються ПДВ за загальновстановленими правилами за ставкою 20 % бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 4 Закону № 168/97-ВР.

Якщо поставка путівок на санаторно-курортне лікування здійснюється профспілковою організацією членам профспілки та членам їх родин, такі операції є об'єктом оподаткування і обкладаються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 % (за винятком операцій, передбачених пп. 5.1.9 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР) незалежно від того, здійснюється реалізація таких путівок безоплатно або за повну чи часткову компенсацію та незалежно від джерела сплати вартості путівок. Обов'язок щодо реєстрації профспілкової організації платником ПДВ виникатиме відповідно до статей 1, 2 та 9 Закону № 168/97-ВР при здійсненні цією організацією протягом будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців оподатковуваних операцій в обсягах понад 300 тис. грн. та в інших випадках, передбачених п. 2.3 ст. 2 цього Закону, незалежно від статусу цієї організації: є вона неприбутковою чи госпрозрахунковою (лист ДПА України «Щодо оподаткування ПДВ операцій з реалізації путівок на санаторно-курортне лікування членам профспілки та членам їх родин» від 12.08.2008 р. № 16346/7/16-1517-26).

Якщо путівка надається безоплатно члену профспілки, то база оподаткування визначатиметься за нормами п. 4.2 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, згідно з якими при здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, не зареєстрованому платником податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції.

Отже, при передачі платником ПДВ санаторно-курортних путівок фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з таким підприємством, виникають податкові зобов'язання.

Як видно з вищенаведеного, велика кількість платників податку по операціях з поставки послуг соціального характеру звільняються від обкладання ПДВ. Поряд з операціями, які звільняються від обкладання ПДВ, як правило, платники здійснюють оподатковувані операції. У цьому випадку не слід забувати законодавчі вимоги, встановлені пп. 7.2.8 п. 7.2 Закону № 168/97-ВР, щодо обов'язкового ведення платником ПДВ окремо податкового обліку операцій з придбання товарів (послуг), які призначаються для їх використання у звільнених від оподаткування та окремо в оподатковуваних операціях. Також окремо ведеться податковий облік операцій з поставки звільнених від оподаткування та оподатковуваних операцій. У ході ведення окремого податкового обліку заклади (установи) охорони здоров'я, у тому числі санаторно-курортні заклади, інші установи, які здійснюють одночасно у звітному податковому періоді звільнені від оподаткування та оподатковувані операції, зобов'язані відповідно до пп. 7.4.2 та 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР проводити розподіл сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у звітному податковому періоді по товарах (послугах), придбаних з метою їх використання в операціях, звільнених від оподаткування та оподатковуваних, між валовими витратами та податковим кредитом залежно від частки використання таких придбаних товарів (послуг) у звільнених від оподаткування та оподатковуваних операціях.

Така категорія платників податку не повинна забувати про необхідність складання звітності за формою № 1-ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності» та подання її у термін, визначений для подання квартальної податкової звітності, до відповідного податкового органу за місцем реєстрації платників податку.

Відповідь: Відповідно до «а» пп.4.5.3 п.4.5 ст.5 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) «зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості». Тобто, продавець має право відкоригувати податкові зобо’язання щодо ПДВ стосовно товарів, повернених неплатником ПДВ, але тільки за умови, що покупцю надано повну грошову компенсацію їх вартості.

Відповідь: Відповідно до підпункту 7.2.6 статті 7 Закону № 168 «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Згідно з підпунктом 7.4.5 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Строки давності та їх застосування встановлено статтею 15 Закону № 2181.

Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи зазначене, а також те, що сума ПДВ, віднесена за податковою накладною до податкового кредиту, впливає безпосередньо на розмір податкових зобов'язань платника, строки позовної давності також поширюються і на податкову накладну.

Отже, сума ПДВ за податковою накладною, отриманою після закінчення строку позовної давності (1095 днів), не зараховується до складу податкового кредиту.

Відповідь: Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.97 N 168 "Про податок на додану вартість", із змінами і доповненнями, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку .

При цьому пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 165 визначено, що якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють поставку товарів (послуг) та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово довести до відома державного податкового органу за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. Відповідальність за недотримання вимог даного Порядку філіями та структурними підрозділами несе платник податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного коду (номера, шифру) і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - код (номер, шифр) .

З урахуванням викладеного, при складанні податкових накладних такою філією чи іншим структурним підрозділом платника податку:
- при заповненні реквізиту "Місцезнаходження продавця" вказується місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, поряд з яким може вказуватися і адреса філії або структурного підрозділу, якому делеговане право виписування податкових накладних.

Відповідь: Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у податковому обліку в разі продажу основних виробничих фондів, на які нараховується амортизація, до складу валового доходу включається прибуток від їх продажу, обчислений відповідно до вимог статті 8 Закону про прибуток. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду (пп.8.4.4 зазначеного Закону).

Згідно з пп. 3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Поставкою товарів Закон про ПДВ, зокрема, називає операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу.

При продажу автомобіля за будь-якою договірною ціною необхідно порівнювати договірну ціну з його звичайною ціною. Якщо звичайна ціна на автомобіль перевищує договірну ціну на 20% і більше, то податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються виходячи зі звичайної ціни автомобіля.

Відповідь: Если после представления декларации за отчетный период плательщик налогов предоставляет новую декларацию с исправленными показателями до окончания предельного срока предоставления декларации за такой же отчетный период, то штрафы, не применяются. (п.17.2 ст.17 Закона Украины № 2181-III от 21.12.2000г. с изменениями и дополнениями «О порядке погашения обязательств плательщиков налогов перед бюджетами и государственными целевыми фондами).

В случае если, уточненный расчет подан в период после последнего срока подачи декларации по НДС, плательщику налогов необходимо:
а) или направить уточняющий расчет и уплатить сумму такой недоплаты и штраф в размере 5% такой суммы до предоставления такого уточняющего расчета;
б) или отразить сумму такой недоплаты в составе декларации по этому налогу, предоставляемой за следующий налоговый период, увеличенную на сумму штрафа в размере 5% такой суммы, с соответствующим увеличением общей суммы налогового обязательства по этому налогу.

Відповідь: З метою зарахування в рахунок погашення податкового векселя підтвердженою сумою бюджетного відшкодування вважається сума ПДВ, яка задекларована платником податку до відшкодування і обліковується в картці особового рахунку платника. Погашення податкових векселів бюджетним відшкодуванням можливе для податкових векселів, незалежно від дати їх видачі, але за дотримання певних умов (обов'язковим є дотримання всіх умов, а не однієї чи двох із них окремо):

- на дату поставки податкового векселя органу митного контролю платник має суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю;
- в будь-який день з дати видачі податкового векселя до дати настання терміну платежу за векселем платник податку подав до органу податкової служби заяву про залік такої суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення таких векселів;
- на дату подання заяви така сума бюджетного відшкодування повністю або частково не відшкодована платникові (невідшкодований залишок дорівнює або більший ніж сума векселя);
- на дату подання заяви така сума бюджетного відшкодування повністю або частково не включена до висновку на проведення бюджетного відшкодування, який подається до установи Державного казначейства (залишок суми бюджетного відшкодування не менше ніж сума векселя);
- на дату подання заяви така сума бюджетного відшкодування не є предметом кримінальної справи, судового чи апеляційного розгляду; не перебуває в адміністративному оскарженні.

Таким чином, погашення податкового векселя бюджетним відшкодуванням можливе лише при дотриманні вищеперерахованих умов в повному обсязі.

Відповідь: Ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі – реєстр) у документальному або електронному вигляді передбачено Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон), в якому визначено, що форма і порядок заповнення реєстрів отриманих і виданих податкових накладних встановлюється центральним податковим органом (пп. 7.2.8 п. 7.2 статті 7 Закону). Порядок ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних затверджено наказом ДПА України від 30.06.2005 № 244 “Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165”.

Цим Порядком передбачено, що реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники ПДВ. У разі якщо філії та інші структурні підрозділи платника податку не зареєстровані платниками ПДВ та самостійно здійснюють придбання/поставку товарів (послуг) і провадять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати їм право ведення реєстру. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово поінформувати державний податковий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. Крім того, номер реєстру присвоюється з урахуванням установленого для цих філій та інших структурних підрозділів коду (номера, шифру) і визначається числовим значенням через дріб: у чисельнику проставляється порядковий номер реєстру, а в знаменнику – код (номер, шифр). При цьому слід зазначити, що відповідальність за недотримання вимог даного Порядку філіями та структурними підрозділами несе платник ПДВ (пункти 2, 5 Порядку № 244).

Отже, у разі якщо головним підприємством – платником ПДВ, який має у своєму складі філії чи структурні підрозділи, не зареєстровані платниками ПДВ, делеговано таким філіям (структурним підрозділам) право виписування податкових накладних і ведення реєстру, про що письмово повідомлено державний податковий орган за місцем його реєстрації, то воно має право подавати до органів податкової служби реєстри по кожній філії окремо, вказуючи номер реєстру, де у чисельнику буде порядковий номер реєстру, а у знаменнику – код (номер, шифр) філії.