Державна податкова служба
у Сумській області
Зробити стартовою| Додати закладку |
Сьогодні п'ятниця, 18 травня 2012 року
Поштова адреса:
40009, м. Суми,
вул. Іллінська, 13
Телефон: (0542) 68-50-00
E-mail: info@rtax.sumy.ua
Web: www.rtax.sumy.ua
www.sta-sumy.gov.ua

головнаПитання-відповідіЗастосування РРО
Питання-відповіді
Задайте своє питання та гарантовано отримайте відповідь
Ваше ім'я:
Ваш E-mail:
Ваше питання:
  
Перелік питань - Застосування реєстраторів розрахункових операцій РРО
Питання: Приватний підприємець роздрібно торгує алкогольними та тютюновими виробами. Маємо чотири продавці. Податківці прийшли на перевірку РРО. Зробили контрольну закупівлю товару, перевірили всі необхідні документи, книгу РРО, При перевірці всіх вищевказаних документів порушень не знайшли. Після цього затребували накладні на прихід товару. Накладні за 2010 р знаходилися у продавця. За всі попередні роки у власника магазину. Власника на момент перевірки не було у місті. Податківці передивилися накладні та на деякий товар написали що накладних не було. Хоча коли телефонували до власника: він повідомив, що накладні на весь вибраний товар є і знаходиться у сейфі підшиті. Власник запропонував зачекати його і він надасть накладні. Та податківці відмовились та склали акт, де вказали ,що їм не надали накладних на товар. Які повинні бути дії ПП, коли накладні на зазначений товар є.
Відповідь: Відділом контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Сумській області розглянуто запит платника податків, який надійшов на електронну адресу ДПА в Сумській області стосовно проведення перевірок щодо контролю за порядком проведення розрахунків, та повідомляємо наступне.

Пунктом 12 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон №265), передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 №833 (Далі – Правила №833) забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема що засвідчують їх якість та безпеку.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів та відповідних книг обліку доходів та витрат фізичних осіб – підприємців. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення обліку.

Також, відсутність первинних документів, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листи тощо та документи на зберігання товару, є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

Облік - це належним чином організована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її сукупних даних, що відображають кількісну чи якісну характеристику подій, явищ, фактів, процесів, об'єктів тощо. Серед видів обліку, що розрізняють і бухгалтерський облік.

Відтак, з урахуванням вищевказаного, суб'єкти господарювання зобов’язані вести зазначений облік.

Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення обліку.

При цьому згідно Правил №833 суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний реалізовувати товар за наявності цінника на товар (прейскуранта) у грошовій одиниці України і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виробника, основні споживчі якості та безпеку товару і його ціну та умови його походження (товарно-транспортні накладні, внутрішні накладні, тощо).

Фінансові санкції, відповідно до статей 20, 21 Закону №265 застосовуються до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, чи не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.

Відповідно до п.4.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.05 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (з наступними змінами та доповненнями) у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб’єкт господарювання має право протягом трьох робочих з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб’єкт господарювання в акті перевірці при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку. Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб’єкта господарювання.

Крім цього згідно вимог вищевказаного наказу ДПА України на письмове звернення суб’єкта господарювання його посадові особи мають право брати особисту участь у розгляді заперечень та особисто викладати аргументи особам, що розглядають заперечення.

Питання: Наше підприємство надає послуги з автоперевезення. Чи необхідно підприємству при готівкових розрахунках за надані послуги застосовувати реєстратори розрахункових операцій
Відповідь: Пунктом 1 ст. 9 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку. Отже, розрахунки за надані автотранспортні послуги підприємством, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, можуть проводитись у касі підприємства в установленому порядку.
Питання: Микитівський доломітний завод здійснює випуск вогнетривкої продукції для під¬приємств чорної металургії України і не належить до підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг. На балансі підприємства утримується готель для проживання працівників, які перебувають у відрядженні. Крім того, підприємство здає в оренду іншим юридичним та фізичним особам приміщення, надає населенню послуги автотранспорту. Чи має право підприємство здійснювати готівкові розрахунки за вищезазначені види послуг без застосування реєстраторів розрахункових операцій?
Відповідь: Відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Крім того, ви маєте можливість надіслати питання щодо загальнодержавних податків і зборів до Інформаційно – Довідкового Департаменту ДПА України на електронну адресу: idd@sta.gov.ua.

Питання: Здравствуйте! Наше предприятие плательщик НДС на общих основаниях. Мы занимаемся розничной торговлей не продовольственных товаров через кассовый аппарат. Сейчас руководство плюс к этому хочет занятся выездной торговлей. Подскажите пожалуйста какой самый оптимальный вариант регистрации расчетных квитанций для нашего предприятия? Можно ли использовать в таких случаях квитанции которые зарегестрированы на кассовый аппарат? Какой порядок оформления и проведения таких квитанций? (Оборот в год превышает 200 тыс.)
Відповідь: Для того щоб з'ясувати, чи потрібно при виїзній торгівлі застосовувати РРО, КОРО, розрахункові книжки, необхідно звернутися до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. Слід зауважити, якщо під час здійснення видів діяльності, визначених Переліком, річний обсяг розрахункових операцій перевищить 200 тис. грн., слід буде застосовувати РРО.
Питання: Який час і в яких випадках має право субєкт підприємницької діяльності , що застосовують РРО,його не використовувати,і які форми обліку застосовуються в такому випадку?
Відповідь: Постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 (зі змінами та доповненнями) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено здійснювати розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій,
Питання: Який термін зберігання контрольної стрічки реєстратора розрахункових операцій?
Відповідь: Згідно пункту 10 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі – Закон № 265) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Питання: Який термін зберігання контрольної стрічки реєстратора розрахункових операцій?
Відповідь: Згідно пункту 10 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі – Закон № 265) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Питання: Наше підприємство роздрібно торгує засобами побутової хімії. Так склалося, що вже 2 роки в нас не було податкової перевірки. Підкажіть, будь-ласка, за який період податківці можуть оштрафувати у випадку порушення Закону про РРО ( неточність було допущено більше року тому)?
Відповідь: Питання, щодо застосування штрафних санкцій викладене в листі ДПА України від 15.12.2005 р. № 25049/7/23-8017, в якому зазначається наступне.

Згідно ст. 4 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі-ГКУ) зазначено, що фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання, не є предметом регулювання цього Кодексу.

В зв’язку з цим, строки застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій передбачені статтею 250 ГКУ( яка передбачає, що адміністративно-господарські санкції дозволено застосовувати до підприємства протягом 6 місяців від дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через рік із дня порушення цим суб’єктом підприємницької діяльності правил ведення господарської діяльності) не поширюються на фінансові санкції, які застосовуються органами державної податкової служби до порушників Законів України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Таким чином, фінансові санкції будуть застосовані до підприємства під час чергової податкової перевірки за три останні роки діяльності.

Питання: Чи потрібно використовувати РРО в аптеці на території села, якщо придбано пільговий торговий патент, але перевищено розмір 75 тис. грн?
Відповідь: Згідно п.7 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року №1336 (далі – Постанова №1336), роздрібна торгівля медичними i фармацевтичними товарами та надання медичних i ветеринарних послуг на території села може провадитися з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Водночас, відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, за умови ведення такими особами книг обліку доходів i витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику, у разі коли такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.

Відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року №98/96-ВР (зі змінами та доповненнями) пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням, зокрема, таких видів товарів вітчизняного виробництва:

• готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітаміни для населення;

• ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони;

• інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження).

Отже, якщо асортимент товарів у аптеці відповідає вищезазначеному переліку i підприємство є платником податків на загальних підставах, отримавши пільговий торговий патент, розрахунки з покупцями за реалізацію медичних і фармацевтичних товарів на території села можуть провадитися без РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

При цьому, слід зазначити, що Постановою №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у п.7 Переліку, – 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Отже, при перевищенні в окремому аптечному пункті (аптеці, кіоску, тощо) річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (75 тис. грн.) розрахунки повинні здійснюватися із застосуванням РРО на загальних підставах.

Питання: Підприємство-платник єдиного податку, здійснило продаж основних засобів фізичній особі, готівка внесена в касу. Чи необхідно підприємству реєструвати РРО?
Відповідь: Згідно листа ДПА України від 10.04.2009 року № 7612/7/23-7017/264 у разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей (як товару), що були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються в обліку як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб'єкти господарської діяльності зобов'язані відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» №265/95-ВР від 06.07.1995 року зі змінами та доповненнями ( далі – Закон № 265 ) здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі через установи банків.

Якщо ж, розрахунки будуть проводитись у безготівковій формі, реєстратори розрахункових операцій можна не використовувати.

Питання: Наше підприємство займається ремонтом автомобілів. Чи необхідно готівкові розрахунки проводити через РРО?
Відповідь: Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації роботи з готівкою визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (зі змінами та доповненнями).

Отже, розрахункові операції готівкою за надані послуги по ремонту автомобілів підприємством ( крім підприємств торгівлі та громадського харчування ) можуть проводитись у касі підприємства в установленому порядку.

Питання: Чи потрібно ставити на облік КОРО у огранах ДПІ по місцю розташування об’єкта, якщо вона уже зареєстрована за місцем реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності?
Відповідь: Згідно пп. 2.1. п.2 «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок» від 05.02.2001 року № 106/5297 зі змінами та доповненнями, реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків - за місцем податкового обліку. У разі використання книги ОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності, крім книг ОРО, зареєстрованих на реєстратор розрахункових операцій або на транспортний засіб чи об'єкт виїзної торгівлі. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання СПД необхідних документів.
Питання: Штраф за не застосування РРО при розрахунку платіжною карткою в громадському харчуванні?
Відповідь: Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями ( далі – Закон № 265 ), розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), в разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або в разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо має здійснюватися за місцем реалізації товарів (послуг), і такі операції визначаються законодавцем як розрахункові.

Відповідно п.1 ст. 17 розділу V Закону № 265 у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Питання: Скажіть будь-ласка, як треба писати заперечення до акту перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій?
Відповідь: Відповідно до п.4.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.05 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (з наступними змінами та доповненнями) у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб’єкт господарювання має право протягом трьох робочих з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб’єкт господарювання в акті перевірці при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку. Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб’єкта господарювання.

Крім цього згідно вимог вищевказаного наказу ДПА України на письмове звернення суб’єкта господарювання його посадові особи мають право брати особисту участь у розгляді заперечень та особисто викладати аргументи особам, що розглядають заперечення.

Чинними нормами законодавства не визначено бланк чи форма заперечення до акта перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

У відповідності до Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (з наступними змінами та доповненнями) та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.96 №29 (у редакції наказу від 02.03.01 №82), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.96 №732/1748, у запереченні має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - її найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно надіслати відповідь на заперечення; найменування органу державної податкової служби, яким складено акт перевірки (дата і номер); суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із визначеним порушенням органом державної податкової служби в матеріалах перевірки; перелік документів і розрахунків, що додаються до заперечення; підпис фізичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи - платника податку.

Питання: Здравствуйте. Наше предприятие занимается розничной торговлей ГСМ. Оператор набрал на колонке выдачу топлива, но заправка по техническим причинам не пошла, при этом вышел выдатковый чек. Эту операцию считать возвратом и отражать в отчете ЗВР-1 в графе 7 или считать ошибочно проведенной сумой и в отчет не включать? Другая ситуация. Клиент дает аванс на определенное количество топлива, оператор проводит через РРО, а топлива не помещается в бак автомобиля. Считать ли разницу возвратом, составлять ли акт, если да, то не всегда клиент соглашается ждать оформление акта. Как поступать? Спасибо.
Відповідь: По першій ситуації.

Відповідно до абз.4 ст.2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (з наступними змінами та доповненнями) розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг.

Враховуючи вищевикладене, вказану в Вашому запиті ситуацію необхідно вважати поверненням товару та як наслідок суму таких розрахунків включати до гр. 7 Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма ЗВР-1), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 №614, у якій згідно Інструкції заповнення звіту за формою ЗВР-1, записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках).

По другій ситуації.

Відповідно до п.4.7 розділу 4 Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 №107/5298 (з наступними змінами та доповненнями) (далі – Порядок реєстрації РРО), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій уми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

При цьому згідно п.4.8 розділу 4 Порядку реєстрації РРО, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Питання: Офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції. Що це таке?
Відповідь: Згідно абз.4 ст.2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (з наступними змінами та доповненнями) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до абз.1 п.23 Правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833 (з наступними змінами та доповненнями) касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом.

Враховуючи вищевикладене, офіційне завершенням розрахункової операції є отримання споживачем від особи уповноваженої на проведення розрахунків розрахункового документа встановленої форми за місцем реалізації товарів (послуг) разом із належною суми здачі.

Питання: Якщо в касовому апараті поміняли фіскальну пам’ять, які перші дії при роботі на апараті з новою фіскальною памяттю. До заміни пам’яті апарат працював 3 року?
Відповідь: Вимоги до конструкції та складу фіскального блока наведено у Вимогах щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199.

Пунктом 33 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601, визначено, що несправний фіскальний блок реєстратора розрахункових операцій підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація, надана у щомісячних звітах реєстратора розрахункових операцій.

Вищевказану інформацію можна отримати декількома способами, а саме: перший спосіб – це зчитування даних фіскальної пам'яті, якщо вихід із ладу фіскального блока не пов'язаний з перекручуванням таких даних та існує технічна можливість її зчитування в умовах центра сервісного обслуговування; другий – відновлення інформації на підставі даних книги обліку розрахункових операцій конкретного реєстратора, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів про рух готівкових коштів, товарів (послуг).

Питання: Продавцем був зроблений денний Z-звіт, вона закривала магазин, коли підійшли люди і попросили продати товар. Продавець повернулася і здійснила продаж, при цьому не видавши чек, оскільки звіт уже зробила і виключила РРО. Податківці (а це були вони) не дали зробити службове внесення після включення РРО, і зробити звіт, у якому було все обнулено. По звіту, який зробила продавець – залишок у касі 1550 грн. Чи правильно вважати дану суму невідповідністю наявними коштами і даних другого > Z звіту?
Відповідь: Статтею 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), визначено вимоги щодо порядку проведення розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з п.п.1, 2 ст. 3 вищезазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності повинні здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, при цьому в обов’язковому порядку зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункту 4.5 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298 (далі Порядок) унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача»", якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Враховуючи вищевикладене у описаній ситуації продавець магазину перед продажем товару споживачам, після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту) повинна була увімкнути реєстратор розрахункових операцій та внести готівку до РРО, яка зберігалась на місці проведення розрахунків за допомогою операції «службове внесення» та провести розрахунки із споживачами за придбаний товар з використанням реєстратора розрахункових операцій.

У зв’язку з недотриманням продавцем суб’єкта господарювання норм Закону та Положення під час проведення розрахунків із споживачами у вказаній ситуації до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно вимог п.1 ст.17 та ст.22 Закону, за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (нероздрукування відповідного розрахункового документа) та незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Питання: Підприємство провадить роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі. Як обчислюється граничний річний обсяг розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) – з 1 січня до 31 грудня чи за інший період?
Відповідь: Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 р. № 1336 (зі змінами та доповненнями) затверджено перелік окремих форм та умов провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до якого дозволено здійснювати розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 цієї постанови встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 переліку, – 200 тис. грн. на один суб'єкт господарської діяльності, а визначених у пунктах 4 і 7 переліку, – 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Період з 1 січня до 31 грудня – це календарний рік. У статті 10 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265 (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями) та постанові № 1336 йдеться про граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, а не про обсяг розрахункових операцій за календарний рік.

Враховуючи вищезазначене, при здійсненні роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі річний обсяг розрахункових операцій слід обчислювати за останні 12 місяців.

Питання: Чи застосовуються реєстратори розрахункових операцій при роздрібній реалізації у сільській місцевості товарів промислового призначення підприємствами споживчої кооперації?
Відповідь: Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”» від 23.08.2000 р. № 1336 (зі змінами та доповненнями), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 4 Переліку № 1336 проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій дозволено у роздрібній торгівлі та громадському харчуванні на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.

Пунктом 2 цієї постанови встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 переліку, – 200 тис. грн. на один суб'єкт господарської діяльності, а визначених у пунктах 4 і 7 переліку, – 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Отже, підприємствам споживчої кооперації, які здійснюють роздрібну торгівлю продукцією власного виробництва у сільській місцевості, дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з обов'язковим використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у разі дотримання вимог п. 2 постанови № 1336.

Питання: Підприємство несвоєчасно здало звіт про використання РРО (на 1 день пізніше), які наслідки?
Відповідь: Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р №265/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі – Закон) встановлено порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зокрема, пунктом 7 статті 3 3акону визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Статтею 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення зі змінами та доповненнями визначено, що порушення встановленого Законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого Законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання: Чи має право приватний підприємець, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, реалізовувати пиво в пляшках без застосування касового апарату та розрахункових квитанцій?
Відповідь: Статтею 9 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, в яких випадках РРО та розрахункові книжки можуть не застосовуватись, зокрема, при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).

Кабінет Міністрів України постановою від 23.08.2000 № 1336 затвердив Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

У першому пункті вищезазначеного переліку зазначена роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, оподаткування яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.07.96 № 313/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” пиво із солоду (солодове) включено до переліку підакцизних товарів.

Таким чином, при продажу пива у пляшках і бляшанках фізичні особи – платники єдиного податку повинні обов’язково використовувати розрахункові книжки разом з КОРО або, за їх бажанням, належним чином зареєстровані РРО.

    Органи ДПС області 
    Актуально 

“Місто мрії” від Державної податкової служби України

Відомі особи Сумщини декларують доходи.
    Найближчі події 
    Податковий календар 
    Опитування 
Чи стикалися Ви особисто з випадками корупційних діянь з боку посадових осіб органів ДПС?
так і досить часто
неодноразово
мали місце (епізодично)
ні, жодного разу
важко відповісти
→ результати опитування
Пропонуємо висловити свою думку щодо оприлюдненого тізера мультфільму «Місто мрії» - картини, в якій дітям розповідатимуть про податки та роботу податківців.
не сподобався
зацікавився, обов’язково перегляну
ідея сподобалась, але навряд чи буду витрачати час на перегляд
креативно, але даремно
сподобався, продемонструю мультфільм своїм дітям
→ результати опитування
Чи задоволені ви роботою електронного сервісу «Єдина база податкових знань», що функціонує на веб-сайті ДПС України?
Так, сервіс корисний та зручний;
Так, але сервіс потребує технічного доопрацювання;
Ні, оскільки не містить корисної для мене інформації;
Ні, оскільки сервісом не зручно користуватися.
→ результати опитування
Чи задоволені ви роботою електронного сервісу «Електронна звітність», що функціонує на веб-сайті ДПС України?
Так, сервіс корисний та зручний;
Так, але сервіс потребує технічного доопрацювання;
Ні, оскільки не містить корисної для мене інформації;
Ні, оскільки сервісом не зручно користуватися.
Інші пропозиції надсилайте на адресу gromada@sta.gov.ua
→ результати опитування
Чи задоволені ви роботою електронного сервісу «Бази ДПС платників ПДВ», що функціонує на веб-сайті ДПС України?
Так, сервіс корисний та зручний;
Так, але сервіс потребує технічного доопрацювання;
Так, але хотілося б бачити більше інформації про себе та своїх контрагентів;
Ні, оскільки не містить корисної для мене інформації;
Ні, оскільки сервісом не зручно користуватися.
Інші пропозиції надсилайте на адресу gromada@sta.gov.ua
→ результати опитування
Чи задоволені ви роботою електронного сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес партнера», що функціонує на веб-сайті ДПС України?
Так, сервіс корисний та зручний;
Так, але сервіс потребує технічного доопрацювання;
Так, але хотілося б бачити більше інформації про себе та своїх контрагентів;
Ні, оскільки не містить корисної для мене інформації;
Ні, оскільки сервісом не зручно користуватися.
Інші пропозиції надсилайте на адресу gromada@sta.gov.ua
→ результати опитування
Чи є необхідність у спрощенні форм податкової звітності (декларацій), а також – у зменшенні її кількості?
Ні, не бачу такої необхідності;
Так, проте вона стосується не всіх форм звітності;
Більшість форм податкової звітності потребує спрощення;
Було б доцільно зменшити кількість податкових звітів та декларацій;
Так, така необхідність існує.
Інші пропозиції надсилайте на адресу gromada@sta.gov.ua
→ результати опитування
Скільки часу ви витрачаєте на заповнення податкових декларацій та звітів?
Від 10 до 30 хвилин;
Від однієї до двох годин;
Понад 3 години;
Понад 5 годин.
Інші пропозиції надсилайте на адресу gromada@sta.gov.ua
→ результати опитування
Шановні громадяни! У випадку проявів протиправних та корупційних дій з боку працівників податкової служби телефонуйте (044) 284-00-07
Copyright © 2001-2012, Державна податкова служба у Сумській області
наш баннер
Rambler's Top100 Найкращі веб-ресурси Сумщини